Ідея парашута з'явилася задовго до польоту першої повітряної кулі, не кажучи вже про літак. Проте термін«парашут» прийшов у техніку значно пізніше за народження ідеї.
Відомо із старовинних переказів, легенд та розповідей мандрівників середньовіччя про використання людьми пристроїв, що нагадують парасольки, для стрибків з башт і обривів. Жителі Китаю, Африки і південно-східної Азії ще в глибокій старовині добре знали про гальмуючі властивості увігнутих поверхонь. Демонстрації стрибків з парасольками влаштовувалися на святкуваннях і циркових показах.
Описання благополучних стрибків з великої висоти можна знайти в творах давньоримських письменників Апулія і Овідія. Проте лише в кінці 15 століття з'явився перший технічний проект парашута. Запропонував його італійський вчений інженер і художник Леонардо да Вінчі. Цей винахід з'явився результатом численних експериментів і спостережень ученого над поведінкою падаючих картонних фігур різноманітної форми.
Площа поверхні запропонованого Леонардо да Вінчі пристрою для спускулюдини дорівнювалася приблизно 60 м². Ці розрахунки близькі до сучасного парашута для людей. Відсутність практичної потреби в застосуванні парашута, засобів доставки в потрібне місце служила завадою для винаходу і вдосконалення таких пристроїв, і лише розвиток повітроплавання з 18 століття і випадки катастроф спонукали винахідників впритул зайнятися створенням спеціального пристрою для успішного спуску людини з великої висоти.У 1483 році Леонардо да Вінчі намалював ескіз пірамідального парашута. Він писав, що:
«Якщо у людини є шатер з накрохмаленого полотна шириною в 12 ліктів і вишиною в 12, то він зможе кидатися з будь-якої висоти, без небезпеки для себе».
Вперше побудував і випробував такий апарат французький фізик Луї-Себастьян Ленорман (фр. Sebastien Lenormand), який і дав йому назву — «парашут» (від грецької «пари» — проти і французького «шют» — падіння). Спочатку парашути виготовлялися у вигляді парасольок або з прогумованої тканини і були дуже недосконалі, займали дуже багато місця.
Одним з винахідників парашуту вважається Фауст Вранчич з Хорватії. У 1597 році він стрибнув з дзвонової башти заввишки 87 метрів на ринкову площу в Братиславі.
3 жовтня 1785 року Жан П'єр Бланшар з балкона спустив собаку і 23 серпня 1786 року вівцю на парашуті.
Перша людина, яка добровільно (з парашутом) стрибнула з повітряного балону, був французький аеронавт Андре-Жак Гарнерін; це трапилося 22 жовтня1797 року. Його стрибок з саморобного водневого балона з висоти 400 метрів над паризьким парком Монсо був перший парашутним стрибком в Європі. Фізик, якій був присутній на цій події, побачивши як розгойдується парашут Гарнерена, запропонував зробити невеликий отвір в центрі куполу, щоб повітря виходило через нього. Гарнерен погодився, та з тих пір на будь-якому парашуті є полюсний отвір.
Комментариев нет:
Отправить комментарий